Про перші оповідання Світлани Касьянової не скажеш, що то проба пера. Їй пощастило одразу писати довершено, впевнено. Може, тому, що творила вона, геть не маючи бажання публікуватися, й тому не мала аніякого гальма? Бачиться, нелегко на папері змальовувати те, що кожна жінка боїться навіть просто згадувати — записувати й поготів.1997
