Написана у стилі журналістського розслідування, праця розповідає про відомого бізнесмена і політика Михайла Юрійовича Бродського - одного з колишніх керівників ВО «Батьківщина» та виборчого Блоку Юлії Тимошенко. Розкриває немало прихованих сторін його діяльності та висвітлює плани щодо здобуття ним керівної посади у м. Києві, акцентує увагу на його післявиборних намірах.Добре обгрунтована незаперечними фактами, публікація стане у пригоді всім, кому не байдужа доля столиці України, особливо киянам.
Постійні скандали і роздори у вищих ешелонах української влади деморалізують народ, ведуть до розколу країни, підривають авторитет України у світі. На прикладі аналізу гострого протистояння за період травня-червня 2008 р. автор приходить до висновку про деструктивну роль «Блоку Юлії Тимошенко». У зв’язку із цим у книзі приділено значну увагу діяльності цієї політичної сили. Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї бізнес-політичної організації. Книга розрахована на всіх, кому не байдужа доля Батьківщини. Макуха - приємний на запах, малокорисний побічний продукт (вичавки), який залишається після вичавлення олії з насіння соняшника, ріпака, сої та інших олійних культур і вживається як добавка до корму для згодівлі тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.
(Друга заповідь Божа.)(Євангеліє від Св. Марка, 4-22)Постійні скандали і роздори у вищих ешелонах української влади деморалізують народ, ведуть до розколу країни, підривають авторитет України у світі. На прикладі аналізу гострого протистояння за період травня-червня 2008 р. автор приходить до висновку про деструктивну роль “Блоку Юлії Тимошенко”. У зв'язку із цим у книзі приділено значну увагу діяльності цієї політичної сили. Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї бізнес-політичної організації. Книга розрахована на всіх, кому не байдужа доля Батьківщини.Макуха — приємний на запах, малокорисний побічний продукт (вичавки), який залишається після вичавлення олії з насіння соняшника, ріпака, сої та інших олійних культур і вживається як добавка до корму для згодівлі тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.
Гостро-викривальна книга має певну мемуарну спрямованість і розповідає багато цікавого про Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», його лідерів, обставини складання виборчого списку «Блоку Юлії Тимошенко», подає штрихи до політичних портретів багатьох кандидатів у народні депутати України за цим списком, висвітлює деякі аспекти вересневої політичної кризи 2005 року та зачіпає ряд інших важливих питань політичного сьогодення України.Особливу цінність виданню надає та обставина, що автор мав безпосереднє відношення до багатьох описаних ним подій і на час написання книги був членом політради ВО «Батьківщина» та делегатом її VII з'їзду.Зміст книги обіцяє, що вона стане новим політичним бестселером.
7 лютого 2001 р. народний депутат України Дмитро Чобіт презентував книгу "Нарцис, або Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука". За словами автора, цю книгу він писав як історик та політик виключно з позиції правди. Книга "Нарцис", за словами Дмитра Чобота, це не біографія Віктора Медведчука, а лише штрихи до неї. Зокрема, в книзі "Нарцис" автор розповідає про такі невідомі широкому загалу факти з життя екс-віце-спікера, як позбавлення його волі у 1974 році терміном на 2 роки за статтею 102 Кримінального кодексу. Однак при цьому Дмитро Чобіт зазначає, що матеріали цієї кримінальної справи "зникли", і припустив, що це зникнення могло бути "навмисним". Разом з тим автор знайшов підтвердження судимості Віктора Медведчука не в судових чи правоохоронних органах, а "в інших інституціях, де збереглися документи про це". Також у книзі "Нарцис" приділена увага і тому факту, що Віктор Медведчук був адвокатом відомого правозахисника Василя Стуса. За твердженням Дмитра Чобота, в 1960-70-х роках справи політичних в'язнів вели лише "вибрані адвокати", які "співпрацювали з органами". Автор вважає, що Медведчук не тільки не допомагав своєму підзахисному, а й усіляко "валив" його, що й призвело до того, що Василь Стус відмовився від адвокатських послуг Віктора Медведчука.