Здесь свой творец — Зона. И создала по образу и подобию своему. Кто сказал человека? Может, кровосос по образу и подобию. Или контролер. Пожалуй, Красавчик рискнул бы поставить именно на контролера. И будет каждому по вере его. И Красавчику по вере воздалось. И смерть досталась на славу. Мышеловка. Для мыши серой, чтоб много на себя не брала. Хлоп — и нет тебя. И никогда не было. Бросится ли кто-нибудь в Зону, чтобы спасти ему жизнь? Красавчик знал ответ на свой вопрос. И он ему не нравился.
БОГДАН ПЕТЕЦКИЙ – польский фантаст, по профессии востоковед. Входит в число ведущих и лучших.Дебютировал в 1971 году на удивление неудачной повестью «На половине пути». За ней последовали «Зоны нейтрализации» (1972), «Только тишина» (1974), «Люди со звезды Фери» (1974), «Операция «Вечность» (1975), «Рубин» прерывает молчание» (1976, переведена в самиздате).На этом серьезный период творчества автора пока что закончился. Дальнейшие произведения представляют собой фантастические «боевики», нередко с элементами детектива, предназначенные для детей старшего пионерского возраста. Это повести «Икс-1, отдай «звезду»!..» (1977), «Сола с северного неба» (1977), «Прямо к звездам» (1978), «Королева космоса» (1979), «Солнечный ветер» (1980).Ряд рассказов («А.Б.В... двадцать четыре» и т.д.) был опубликован в периодике.Официально не переводился.
Вiчнiсть належить нам. I кожен вiзьме собi стiльки, скiльки вмiститься у жменях. Тiльки не розсипте, бо свого часу Бог неуважно розчепiрив пальцi — i от тепер на небi стiльки зiрок, що не порахувати навiть нашим нащадкам.Випадкова зустрiч приводить головного героя у табiр заколотникiв. Режим iнопланетних загарбникiв, який, здавалося, житиме вiчно, раптом починає трiщати по швах... Та навiть сили добра, що мають урештi-решт перемогти, виявляються не такими вже й добрими. А сили зла — не такими вже й злими. Iнакше кажучи, все, як у нашому життi. Бо це книжка про нас iз вами. I до дiдька космольоти та просторовi переходи.Адже Вiчнiсть насправдi у наших руках. Просто у жменях.
Во всех рассказах этой книги действуют одни и те же герои. Они отправляются в фантастические путешествия, полные опасных приключений и удивительных научных открытий. Своими поступками отважные исследователи Вселенной убеждают юного читателя, что без знаний невозможно раскрыть сокровенные тайны окружающего мира, и лишь стремление к их познанию делает каждою из нас человеком будущего.В книге помещены вопросы и ответы на них, своеобразные научные комментарии к неутомимым поискам героев рассказов.
У професора Шатрова був талановитий учень Віктор. Під час Великої Вітчизняної війни юнак загинув. Але зошит, у якому він розробляв оригінальну теорію руху Сонячної системи в просторі, лишився. Математичні розрахунки молодого вченого свідчили про те, що в далекий крейдяний період мезозойської ери відбулося зближення нашої планетної системи з іншою системою, населеною розумними істотами. Виникла думка, нібито в цей час нашу планету відвідали космічні гості.Багато зусиль доклали Шатров та його друг професор Давидов, аби виявити незаперечні сліди міжзоряних мандрівників. Про те, як вони здійснили свій подвиг, і розповідає ця захоплююча книжка.
Друзі! Взявши до рук цю книжку, ви познайомитеся з “неймовірно правдивими” пригодами капітана міжзоряного плавання Небрехи та його штурмана Азимута у Всесвіті й на Землі. Капітан Небреха — літературний родич легендарного барона Мюнхгаузена, славетного капітана Врунгеля, невтомного зорепрохідця Йона Тихого. Як і його попередникам, капітану є що пригадати. Це він поліпшив якість північного сяйва, допоміг Ньютону відкрити закон всесвітнього тяжіння, зупинив вибух кулінарного вулкана… Читаючи книжку, ви не нудьгуватимете, бо Небреха й Азимут — дотепні космічні мандрівники.
Тяжело изобретать вселенную. Иегова устроил шабат. Вишну задремывает в уголке. Вселенные научной фантастики — всего лишь крохотные уголки мира слов, но и над ними приходится серьезно поразмыслить; и вместо того, чтобы к каждой истории придумывать новую вселенную, писатель может возвращаться раз за разом в одну и ту же, отчего вселенная порой протирается по швам, мягчает, и влезать в нее, точно в ношеную рубашку, становится гораздо удобнее....
История осирианца Хитафеи. Однажды, когда он был на Земле, его решили принять в студенческое братство. Для того, чтоб попасть туда, он должен был выкрасть зубы инспектора Фицекаскхи. Никто и предположить не мог, чем это закончится…
Далеко в океані зароджується тайфун. Спочатку це легесенький вітерець. Але щохвилини він посилюється і нарешті перетворюється на руїнницький ураган. Коли тайфун налітає на узбережжя — гинуть тисячі людей, падають будівлі… Чи можна боротися з цим лихом? Вчені світу віднайшли спосіб, як керувати погодою, як знищити в зародку страшний ураган. Для цього треба… А втім, що саме “треба”, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте одне з оповідань збірки.В ній розповідається про боротьбу людини із злом, про сміливі пошуки вчених.