Конни Уиллис – одна из самых известных писательниц нового поколения американских фантастов, собравшая рекордное количество премий. Её рассказы получили высокую оценку и покорили сердца читателей бесподобным юмором, неистощимой изобретательностью, раскрепощенной фантазией и мастерским владением сюжетом.
Мелодичный переливчатый звук, слишком непохожий на сигнал подъема. Антон заворочался на койке и сквозь сон попытался опознать сигнал. Внутренний вызов? Разрешение войти в каюту? Извещение сервисного автомата?.....
Альфред Ван Вогт Питон и крыса Больше всего в жизни Марк Грей любил кормить своего малыша-питона крысами. Марк жил в большом старом доме и держал любимца в отдельной комнате. Когда питончику пора было обедать, его хозяин пускал крысу в узкий коридор, в конце которого было освещенное отверстие. Как только несчастное животное вбегало в комнату, за ним автоматически захлопывалась решетка. Все это Марк придумал и соорудил сам. ...
То было время гигантов. Джон первым ступил на землю более чем пяти сотен новых миров, но так и не понял, чего он ищет. На счету Свистуна было не меньше сотни покойников. Нелли Пятница во время войны с сеттами превратила свой бордель в госпиталь и стала святой в глазах своих бывших клиентов. Джамал не оставлял отпечатков рук и следов ног. Он обчистил сотни дворцов, хозяева которых до сей поры этого не ведают. И была среди них та, которой суждено вознестись над всеми, играть судьбами миров,переписать историю Галактики. В разное время ее короткой и бурной жизни ее знали как Прорицательницу, как Пифию и как Пророчицу.
То было время гигантов. Джон первым ступил на землю более чем пяти сотен новых миров, но так и не понял, чего он ищет. На счету Свистуна было не меньше сотни покойников. Нелли Пятница во время войны с сеттами превратила свой бордель в госпиталь и стала святой в глазах своих бывших клиентов. Джамал не оставлял отпечатков рук и следов ног. Он обчистил сотни дворцов, хозяева которых до сей поры этого не ведают. И была среди них та, которой суждено вознестись над всеми, играть судьбами миров,переписать историю Галактики. В разное время ее короткой и бурной жизни ее знали как Прорицательницу, как Пифию и как Пророчицу.
Сюжет твору «Пікнік на узбіччі» розгортається на Землі через тридцять років після прильоту невідомих прибульців. Деякі учені роблять дотепне припущення щодо мети інопланетного візиту — мовляв, це був такий собі пікнічок на узбіччі міжгалактичних трас. Усі залишки "сміття", яке залишили прибульці, стають предметом полювання і пошуків, дослідів і нещасть.
Людина не знала, який вигляд має рідна оселя, поки не вийшла за її поріг.Людина не зазнала радості пізнання, поки не ступила за обрій.Людина не збагнула світобудови, поки не злетіла у безмежний небокрай, щоб до решти зрозуміти таємниці Землі та розгадати загадки інших планет Сонячної системи.Про те, як земляни виходили за «пороги» й «обрії» своєї планети, як відкривали і досліджують нові небесні тіла, про майбутні пілотовані польоти до них, і розповідає ця науково-фантастична книга — своєрідна антологія міфологічних, історичних і наукових знань про наш великий сонячний мегаполіс.
Цей роман є, власне, ще одна моя спроба створити цілком реалістичну оповідь на міжзоряну тематику — подібно до того, як у «Космічній прелюдії» (1951) я з допомогою знаної або передбачуваної тоді технології зобразив першу подорож, здійснену людством поза межі Землі. В цьому романі ви не знайдете нічого, що суперечило б відомим засадам чи заперечувало їх; єдиною справді буйною екстраполяцією можна вважати «квантовий двигун», але навіть він має вельми поважну рідню (див. Післямову). Якщо він виявиться нездійсненною мрією — що ж, тоді існують деякі ймовірні альтернативи; і коли ми, примітиви двадцятого століття, можемо їх собі уявити, то майбутні вчені, безперечно, винайдуть щось набагато краще.
