Стоит отметить, что при создание повести Май успешно воспользовался многими источниками и путеводителями (в частности, образ юного Вокаде писатель взял из переводной книги Джорджа Кэтлина «Die Indianer Nord-Amerikas» (Leipzig, 1848), описание Йеллоустоунского парка — из «Die neuentdeckten Geyser-Gebiete am oberen Yellowstone und Madison-River»(«Petermanns Mitteilungen». 1872) и т. п. ), что придало его картинам североамериканской природы и обычаев индейцев очень достоверный вид....
Роман «Сын парижанина», составляющий вместе с «Архипелагом чудовищ» дилогию, повествует о приключениях Тотора — сына популярного героя Буссенара — Виктора Гюйона по прозвищу Фрике — и его друга Гарри Стоуна по прозвищу Меринос.Художник А. Махов
Как же добиться брака с любимой, если она аристократка, а ты - всего лишь из купеческого рода? Когда тебе восемнадцать и клинком ты владеешь отменно, приключения не страшат. Тем более что отец в твои годы уже был пиратом и сумел сколотить немалое состояние. Итак, решено: Эжен отправляется в далекие моря. Снова соленый ветер, снова паруса над головой, грохот пушек и звон абордажных сабель.
Надеемся, что настоящая книга доставит много приятных минут читателям всех возрастов, познакомив их с вариантом развития сюжета трилогии А. Дюма о трех мушкетерах.Array
Шевалье де Пардальян, которому уже за пятьдесят, появляется в Париже, чтобы отыскать своего сына, много лет назад похищенного неизвестным у служанки принцессы Фаусты.Юношу зовут Жан, и он оказывается известным дуэлянтом и задирой — дерзким, но благородным.Пардальян наконец находит сына и посвящает его в тайну огромного клада, спрятанного когда-то принцессой Фаустой в старинном монастыре на Монмартре.
Однажды Теллю Сакетту, отличному стрелку и отчаянному парню, крупно повезло. В горах он обнаружил золото. Взяв часть добычи, Сакетт едет домой, чтобы закупить снаряжение и вернуться назад. Вместе с единомышленниками Сакетт строит город, но трудности только начинаются — ведь слишком много желающих поживиться за его счет...
Книга «По обе стороны поводка» – сборник увлекательных рассказов о собаках. Авторы – известные зарубежные писатели – показывают различные стороны характера этих животных, их бескорыстную любовь и привязанность к человеку. Большинство рассказов, неизвестных широкому читателю, основано на реальных фактах, и, прочитав их, вы узнаете много нового и интересного о своих четвероногих друзьях.Для широкого круга читателей.
У кнігу Людмілы Рублеўскай увайшлі прыгодніцкія, дэтэктыўныя і фантастычныя творы. Фантазія аўтара пераносіць чытача то ў таямнічыя старасвецкія маёнткі, дзе жывуць ваўкалакі і захоўваюцца пёры сініх птушак, то ў сучасны студэнцкі інтэрнат для будучых мастакоў, дзе таксама ёсць месца таямніцы і рамантычнаму каханню, то ў фантастычны горад Б*, дзе пераплятаюцца антычныя міфы і беларуская гісторыя. Героям твораў даводзіцца праходзіць праз нялёгкія выпрабаванні, але вернасць, мужнасць і сумленнасць заўсёды перамагаюць хцівасць і падступнасць. Важнае месца ў прозе Л. Рублеўскай займаюць рамантычная гісторыя Беларусі і выхаванне любові да Радзімы.Пярсцёнак апошняга імператараСэрца мармуровага анёлаСтарасвецкія міфы горада Б*Шляхецкія апавяданніДыярыуш паніЖаніх панны ДанусіЖалезная кнопка А. I. Карповіч
«Степной найденыш», «Сюзи», «Кларенс», — составляют трилогию, в центре которой история жизни главного героя — Кларенса Бранта. Как и многие другие произведения Б. Гарта, повести рассказывают о жизни золотоискателей, развращающей власти золота, о мужестве людей, отвергнутых буржуазным обществом.
Книга разделена на четыре части, в каждой из которых живо и интересно рассказывается об акулах, лангустах, мероу и фрегатах, т. е. о представителях различных типов животного мира планеты, живущих не только в море, но и на островах. Экипажем «Калипсо» были предприняты многочисленные погружения в районе Карибского моря для выяснения поведения акул — этих страшных хищников моря. Через всю книгу авторы проводят мысль о необходимости личной ответственности и причастности каждого к делу сохранения этой многоликой многообразной жизни.
Произведения Юрия Вознюка не уступают по интересности книгам Даррелла но практически забыты в России.. Его очерки публиковались в центральных газетах и журналах. В 1973 году вышла книга повестей "Таежная одиссея", в которой автор открывает нам красоту природы Приморья, богатства его тайги, озер, рек. В книгу включены повести "Таежная одиссея", "В плавнях Ханки", "Тепло отгоревших костров", рассказы "Больничная история", "У ночного костра", очерки "Внимание: женьшень!", "За тех, кого греет костер!", "Другой конец палки".
«Болт-болт-болт»! Ці дивні звуки багато літ лякали жителів гірського селища. Але відважні піонери — герої повісті Вахтанга Ананяна розкрили цю таємницю.
«Таємниця одного дiаманта» – роман про часи, коли арабськi воїни почали очищати свою землю вiд лицарiв-хрестоносцiв. Але їм заважали мiжусобицi феодалiв та дiяльнiсть секти вбивць-асасiнiв. Ця глибоко законспiрована секта, заснована на рабськiй, фанатичнiй покорi рядових бiйцiв, наводила жах на весь Близький Схiд. Вождi-шейхи з наполегливiстю одержимих прагнули до релiгiйного панування та накопичення незлiченних скарбiв. Для цього вони використовували убивство й грабунок, отруту й наркотики, торгiвлю живим товаром. Свiдком усього цього й став юний мандрiвник Алi…
У роки Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники, здійснюючи політику розорення і пограбування тимчасово окупованих ними районів, вивезли з Радянського Союзу величезну кількість матеріальних цінностей, в тому числі творів мистецтва.Серед украдених фашистами унікумів була й знаменита янтарна кімната Катерининського палацу-музею у місті Пушкіно під Ленінградом.Незабаром після закінчення війни стало відомо, що деталі оздоблення янтарної кімнати разом з іншими музейними експонатами за розпорядженням одного з найближчих поплічників Гітлера гауляйтера Еріха Коха відправлено до міста Кенігсберга (нині Калінінград). У перші післявоєнні роки було створено комісію по розшуках скарбів, украдених гітлерівцями. Комісія провела велику роботу, метою якої було повернення радянському народові його добра. Розшуки янтарної кімнати тривають і досі.Влітку 1958 року обласна газета «Калининградская правда» надрукувала серію статей, в яких розповідалося про янтарну кімнату, її викрадення і розшуки. Потім побачив світ окремою брошурою нарис В. Дмитрієва «Дело о янтарной комнате» (Калінінградське книжкове видавництво, 1960 р). Ці матеріали знайшли широкий відгук серед читачів. До редакції газети, до видавництва, а також на адресу партійних і радянських органів Калінінграда надійшло і ще надходить багато листів. В них трудящі запитують про те, що являла собою янтарна кімната, просять докладніше розповісти про все, що пов'язано з нею, виявляють бажання допомогти в розшуках її.Прагнучи відповісти на ці запитання, автори пропонують до уваги читачів повість «Таємниця янтарної кімнати».Книга побудована на документальній основі. Автори її, учасники розшуків янтарної кімнати, використали численні архівні і музейні документи, в яких описується викрадений скарб і подається його історія, довідкові та монографічні матеріали з історії Кенігсберга, а також матеріали комісії по розшуках янтарної кімнати.Користуючись нагодою, автори висловлюють глибоку подяку товаришам, які подали допомогу у збиранні матеріалів до книги. Особливо вдячні вони професорові Берлінського університету докторові Гергардту Штраусу (НДР), товаришеві Карлу-Хайнцу Вегнеру — головному редакторові журналу «Фрайє Вельт» («Вільний світ»), що його видає Товариство німецько-радянської дружби, а також завідуючій науковим відділом палацу-музею у м. Пушкіно Є. С. Гладковій.
Герман Фрайберг, автор цієї книги, з дитинства мріяв про мандри, про далекі країни і небезпечні пригоди. Юнаком він вирушив у Африку, гадаючи стати там фермером, але невдовзі зустрівся з ловцями диких звірів і прилучився до них. Відтоді лови тварин для європейських зоопарків стали його професією. За своє життя Г. Фрайберг здійснив понад десяток тривалих експедицій до Африки. Про найцікавіші пригоди під час цих експедицій він і розповідає в книзі «Таємнича Африка».Зараз Г. Фрайберг живе в Німецькій Демократичній республіці.
Позади отеля Ламбер в улице св. Луи, на самом верху шестиэтажного дома, светился, несмотря на эту позднюю пору, маленький огонек. Это было тем более странно, что этот дом отличался самою скромною наружностью и по виду был занят самыми скромными ремесленниками или мещанами, которые, как известно, не имеют привычки засиживаться долго по ночам....
