В романе известного советского писателя М. Алексеева «Вишнёвый омут», удостоенном Государственной премии РСФСР, ярко и поэтично показана самобытная жизнь русской деревни, неистребимая жажда людей сделать любовь счастливой.Данная книга является участником проекта "Испр@влено". Если Вы желаете сообщить об ошибках, опечатках или иных недостатках данной книги, то Вы можете сделать это по адресу:
Чудно время цветения вишни. О многом оно говорит. Можно лечь на спину среди цветущих деревьев и часами любоваться этим божественным созданием природы, вкушая аромат цветения. Можно подумать, что-нибудь вспомнить, что было дорого твоему сердцу происходившее здесь когда-то, и, казалось бы, ещё совсем недавно... Но, увы, время летит птицей, и ох уж эти – гады годы......
Один з найкращих творів Селінджера.Вперше опубліковано у 1955 у журналі "Нью-Йоркер". У 1963 вийшло однією книгою разом з повістю "Сеймур: Вступ" під назвою "Вище крокви, будівничі та Семур: Вступ".Розповідається про весілля Сеймура Гласса, хоч про нього самого майже не згадується. Це весілля було спробою стати частиною суспільства, але ця спроба не вдалась. Як можна дізнатись з оповідання "Прекрасний день для рибки-бананки" це весілля було отанньою краплею у конфлікті Сеймура з суспільством. Він не зміг витримувати фальш так близько від себе, у людині яку кохав, через що покінчує життя самогубством. Ця повість роз'яснює багато незрозумілих моментів оповідання про самогубство, що вийшло раніше.
«Візантійська фотографія» презентує прозові твори відомого українського поета, прозаїка, критика, публіциста, автора наукових досліджень з герменевтики текстів, філософії; екзеґета, популяризатора станіславівського феномену.Про автора:Володимир ЄшкілєвНародився 23 травня 1965 року. Автор романів «Адепт» (1993, у співавторстві з О. Гуцуляком), «Пафос» (2000), «Імператор повені» (2001), поетичних збірок «Диптих» (2001) і «Занепад Галичини» (2001). Упорядник Малої української енциклопедії актуальної літератури «Повернення деміургів» (1998, разом із Ю. Андрухрвичем, проект отримав відзнаку Форуму видавців). Автор розвідки «Воццекургія Бет» (1998). У 1995 та 1997 роках отримував гранти Міжнародного фонду «Відродження» на персональний проект літературно-філософського часопису «Плерома», у 1999 р. Преміальний грант МВФ. Концептор проекту «Четвер-Імперія» (1993). Автор проекту «Арт-паломництво» (Україна-Ізраїль, 1998). У 1998-2000 роках — куратор міжнародного виставкового проекту «Ознака», у 2000-2001 рр. — концептор і куратор російсько-українського видавничо-виставкового проекту «Станіслав+2», з 2001 року — редактор літературного часопису «Потяг 75/76». «Єшкілєв відомий як „сірий кардинал нової української літератури“» (Ігор Сід, Москва)«У „Пластиліновій рушниці…“ Єшкілєва маємо справу з тією Україною, якої, на жаль, більше, ніж усіх інших разом. Це пластилінова, безнадійно інфантильна Україна, що, будучи відштовхнутою батьківською імперською владою, так і не спромоглася пройти обряд ініціації і здобути через друге народження нову, хай навіть віртуальну цілісність». (Олександр Бойченко, Оксана Пендерецька, Чернівці)«Що Єшкілєв не поет, не критик і не прозаїк — це ясно кожному». (Григорій Штонь, Київ)«Володимир Єшкілєв — це Дмитрій Галковський української літератури». (Наталія Ігрунова, Москва)«Невже Єшкілєв — це наш новий Франко?» (Віктор Неборак, Львів)
Вій — це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув.
Вісім різних доторків до життя восьми авторок, які однаково вправно пишуть латинкою і мовою програмування, малюють, готують їжу та аналітичні звіти, ведуть репортажі з «гарячих точок» планети, розбивають серця, щоб потім знов і знов склеювати їхні уламки. Учасниці проекту «8» — іронічні, дотепні, інколи магічні, пронизливі, зворушливі. Їхній літературний голос часом звучить хрипко, але ніколи не фальшивить.Для всіх, кого цікавлять сучасна проза, жінки й Інтернет. На русском и украинском языке.
Array N.Terletsky«Віщий Олег» — це перша книга роману Раїси Іванченко «Отрута для княгині» (друга — «Княгиня Ольга»).Розповідаючи про Київську Русь X століття, автор виділяє два прошарки тогочасного суспільства — владців і еліту.Якщо владці палять храми і січуть мечами письмена і книжників, спрямовують свій розум, все своє життя на те, як у будь-який спосіб захопити владу в Києві і утримувати її, поставити власний терем якнайвище на княжій горі, мати більше срібла, земель і селищ, то здателі, просвітники — справжня еліта — зводять чудеса архітектури, засновують школи, переписують книги, несуть світ знань в рідну землю... Княгиня Ольга, князі Олег, Ігор, Святослав, візантійські імператори Костянтин Багрян ородний, Роман Лакапін, болгарський цар Симеон виринають з пітьми історії. Роман напрочуд актуальний. Автор своїми відвертими думками постійно підштовхує читача до порівнянь і аналізу минулого і сучасного, до створення власного критичного погляду на проблеми у суспільстві.
Николай Мавроди (он же Эсмеральдов), молодой, спортивный, сексуальный, полный амбиций, решил отправиться за миллионом в Америку, где трудится целая армия подобных ему охотников за легкой наживой. Это и продавцы сомнительной недвижимости, и организаторы несуществующих круизов, и владельцы публичных домов под видом массажных салонов.Сорок сюжетов не выдуманы, они основаны на материалах прессы и реальных судебных процессов. Мавроди удачно срывает большой куш, но теряет достоинство, уважение людей и любовь в этой погоне.Путаница, шантаж, интриги, аферы. Миллион то ускользает из рук, то движется в руки снова.
В основе романа известного югославского писателя — история о том, как группа узников, освобожденных из фашистского концлагеря, идет по следу одного из своих палачей.
Гавайский островок…Тропический рай, где усталые от жизни голливудские шишки наслаждаются дивной природой, бронебойным кокосовым ромом, пышными смуглянками и фантастической местной кухней.И вот такое-то изумительное местечко до сих пор не прибрали под свое ласковое крыло мафиози?!Непорядок, однако…«Крестный отец» одной из криминальных группировок Крутой Джек Люси решает исправить ситуацию — и отправляет на остров двух своих лучших «братков». Миролюбивые аборигены в ужасе примут любые его условия?Мечтать не вредно!..
От автора знаменитого «Белого отеля» — возврат, в определенном смысле, к тематике романа, принесшего ему такую славу в начале 80-х.В промежутках между спасительными инъекциями морфия, под аккомпанемент сирен ПВО смертельно больной Зигмунд Фрейд, творец одного из самых живучих и влиятельных мифов XX века, вспоминает свою жизнь. Но перед нами отнюдь не просто биографический роман: многочисленные оговорки и умолчания играют в рассказе отца психоанализа отнюдь не менее важную роль, чем собственно излагаемые события — если не в полном соответствии с учением самого Фрейда (для современного романа, откровенно постмодернистского или рядящегося в классические одежды, безусловное следование какому бы то ни было учению немыслимо), то выступая комментарием к нему, комментарием серьезным или ироническим, но всегда уважительным.
Роман известного писателя-историка С. Скляренко о нашей истории, о прошлом нашего народа. Это эпическое произведение основанное на документальном материале, воссоздающее в ярких деталях историческую обстановку и политическую атмосферу Киевской Руси — колыбели трех славянских народов — русского, украинского и белорусского.В центре повествования — образ легендарного князя Владимира, чтимого Православной Церковью за крещение Руси святым и равноапостольным. В романе последовательно и широко отображается решительная политика князя Владимира, отстаивавшего твердую государственную власть и единство Руси.
