Уже месяц, как я отшельничал в Татрах, в домике моего Друга Гавелки, известного кибернетика; маленькая, вполне пригодная для жилья хибарка, прилепившаяся на краешке скалы, над Криваньским озером, дала мне возможность в тишине кончить работу над циклом фантастических рассказов, за которые я уже получил в качестве аванса небольшой туристский вертолет. Слуги-роботы готовили еду и следили за помещением — это избавило меня от хлопот и позволило свободно путешествовать в царстве фантазии....
Випадають часом днi, якi з особливою силою закарбовуються в пам'ятi i надовго й мiцно пов'язуються з долею багатьох людей. Ось таким днем i була недiля 15 травня початку третього тисячолiття нашої ери, коли увагу всього людства раптом було привернуто до схiдного узбережжя Пiвденної Африки.Того дня ще нiхто навiть не уявляв, як пов'язанi мiж собою приголомшуючi подiї в Африцi та в космiчних далях i яку роль вiдiграє у цих подiях скромний словацький геолог, доктор Мартiн Заяц. Не знав цього й вiн сам. Його остання наукова праця була опублiкована дванадцять рокiв тому, коли Всесвiтня Академiя наук надала йому звання члена-кореспондента за винахiд надзвичайно чутливого гравiметра, i вiдтодi, здавалось, його життя протiкало буденно. День у день разом з групою геологiв вiн вирушав спецiальним вертольотом на розвiдку корисних копалин Словаччини i, уважно стежачи за екранами гравiметра та всiляких локаторiв, дбайливо наносив на детальнi карти родовища цiнних руд та металiв.
Немає нiякiсiнької надiї на те, що цi рядки хтось прочитає хоча б у майбутньому, — i все ж я мушу писати. Мої вiрнi супутники побороли безнадiйнiсть i розпач. Немов нiчого й не трапилось, вони заглибились у свої справи: прислухаються до подиху Всесвiту, вимiрюють його пульс....
ВОЛОДИМИР БАБУЛА Пульс всесвiту Науково-фантастична повiсть Немає нiякiсiнької надiї на те, що цi рядки хтось прочитає хоча б у майбутньому,- i все ж я мушу писати. Мої вiрнi супутники побороли безнадiйнiсть i розпач. Немов нiчого й не трапилось, вони заглибились у свої справи: прислухаються до подиху Всесвiту, вимiрюють його пульс. ...
P?epracovan? vyd?n? trilogie, jej?? d?j se odehr?v? v nep??li? vzd?len? budoucnosti, kdy cesty do vesm?ru jsou u? sice ka?dodenn? z?le?itost?, ale p?ece jen je je?t? dost planet ?lov?kem dosud neprob?dan?ch, tak?e cesta na n? sk?t? mnoho ne?ekan?ch p?ekvapen? a mo?nost? pro uplatn?n? zv?davosti a state?nosti lidsk?ho ducha…Leif Severson, hlavn? hrdina prvn?ho d?lu, je ??astn?k Amundsenovy v?pravy, kter? roku 1928 zmrzl p?i dob?v?n? severn?ho p?lu. ...
Dej rom?nu sa odohr?va v bud?cnosti, v dobe, ke? ?udstvo je u? zbaven? imperialistov, a t?m aj nebezpe?enstvo ni?iv?ch vojen. V?etky tvoriv? sily vedcov a technikov sl??i z?ujmom ?loveka. Veda oslavuje triumfy v gigantickom boji s pr?rodou. D?vny sen ?udstva — ovl?dnutie vesm?ru — st?va sa skuto?nos?ou, z?sluhou mierov?ho vyu?itia at?movej energie…
D?j rom?nu se odehr?v? v budoucnosti, v dob?, kdy lidstvo je ji? zbaveno imperialist?, a t?m i nebezpe?? ni?iv?ch v?lek. V?echny tv?r?? s?ly v?dc? a technik? slou?? z?jm?m ?lov?ka. V?da slav? triumfy v gigantick?m boji s p??rodou. D?vn? sen lidstva — ovl?dnut? vesm?ru — st?v? se skute?nost?, z?sluhou m?rov?ho vyu?it? atomov? energie…Shrnut? d?je p?edchoz?ho rom?nu „Sign?ly z vesm?ru“Sv?tov? akademie v?d — vrcholn? v?deck? ...
Svou prvn? sf pov?dku sepsal Babula pro ?asopis Pion?r ji? v roce 1954 pod n?zvem , tu druhou o t?i roky pozd?ji pro sedm? ro?n?k ?asopisu Ohn??ek a jmenovala se Pr?zdniny roku 2000. Pov?dka byla zpracov?na do formy jak?hosi budovatelsk?ho komiksu o 12 pokra?ov?n?ch a ilustrov?na Mirkem Li??kem. V roce 1959 publikoval Babula rovnou dv? sf pov?dky. Ta prvn? vy?la v Pion?ru pod n?zvem Astrodepe?e z roku 2059 a do?kala se jako jedin? i druh?ho vyd?n? v Ik?rii ...
?esk? spisovatel fantastick? literatury Vladim?r Babula se narodil 24. ?ervence 1919 v Uhersk?m Brod?. Vystudoval St?edn? um?leckopr?myslovou ?kolu ve Zl?n?. Zpo??tku p?sobil jako ilustr?tor d?tsk?ch knih. Poch?zel z komunistick? rodiny, proto musel za okupace uprchnout do ?v?carska. Po v?lce redaktorem severo?esk?ho vyd?n? Mlad? fronty, po p?est?hov?n? do Prahy p?sobil jako zem?d?lsk? redaktor v Mlad? front?. Pot? kr?tce p?sobil v tov?rn? Tatra jako d?ln?k. Od roku 1952 redaktorem Mlad?ho technika — pozd?ji n?zev ...
