Розглядаються питання інформаційної війни, яка ведеться проти України з боку Росії, зокрема використання в спецопераціях так званого "єврейського питання". Мойсей Фішбейн стверджує, що російські спецслужби намагаються дестабілізувати обстановку в Україні, підірвати її суверенітет і незалежність, створити їй негативний імідж, а відтак — унеможлививши інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур — перетворити на узалежненого й маніпульованого сателіта. Неабиякого значення у своїх спецопераціях проти України вони надають міченій «єврейській карті». На думку автора, як один із засобів для досягнення цих мет використовується спроба пересварити українців і євреїв.
В статті ізраїльского публіциста та письменника, ревізіоніста голокосту Ісраеля Шаміра розглядається так зване "обранство євреїв", яке автор називає "душевною хворобою". Він стверджує, що каббалісти і талмудисти спокушають євреїв повірити, що вони — від Бога, а інші люди — від сатани, і тим самим спокусники посилають євреям страшне випробування — спокусу гординею. Також він критикує сіоністів за те що вони ніколи не спинялися ані перед чим для досягнення своєї мети й не щадили «свого народу».
«Індоарійські таємниці України» — друга книжка відомого сходознавця-індолога, присвячена українсько-ірансько-індійським етнічним, мовним, історичним, міфологічним, фольклорним і культурним зв'язкам. У першій своїй книжці автор наголошував, що в цій царині нас очікує багато несподіванок і відкриттів. І нова книжка повністю підтверджує його слова.Широке залучення індійського та іранського мовного фактографічного та культурологічного матеріалу дозволило по-новому осмислити давні й нинішні українські реалії, пояснити низку винятково важливих для вітчизняної історії термінів та імен, показати, що назви «Україна», «Русь», «українці», «козак» сягають тисячолітніх часових глибин.І що українська історія творилася рівнобіжно з історією найдавніших цивілізацій світу.
Це не просто ще одна книга спогадів і документів про ҐУЛАҐ.Норильське повстання: доведені до відчаю надлюдськими умовами життя, виснажливою працею, садистськими знущаннями і смертельними розправами табірного начальства, ув’язнені Ґорлаґу, Норильського спеціального табору для «особливо небезпечних злочинців», повстали і зажадали не тільки пом'якшення табірного режиму, але й висунули політичні вимоги відносно демократизації радянського режиму загалом. Повстання, зрозуміло, було придушено, але відвага, самопожертвування його рядових учасників і організаторів (автор був у числі останніх), показало, що людську гідність перемогти неможливо. Вона сильніша за тортури і саму смерть.Спогади керівника страйку в'язнів у 5-ій зоні Ґорлаґу в 1953 році.
Українська Повстанська Армія швидко стала загальнонаціональною армією, об’єднуючи під своїми прапорами всіх патріотів української справи. Однак політичне найбільш вона була пов’язана із ОУН. В основу організаційної будови УПА було покладено територіальний принцип. УПА поділялась на 4 групи: 1. УПА-Північ (Волинь і Полісся). 2. УПА-Захід (Галичина, Буковина, Закарпаття, Закeрзоння). 3. УПА-Південь (Кам’янець-Подільська, Житомирська, Вінницька і південна частина Київської областей). 4. УПА-Схід (північ Житомирщини і Київщини, частина Чернігівщини). Кожна із груп поділялась на Воєнні Округи (ВО), а вони на Тактичні Відтинки (ТВ).З огляду на тe, що правдива інформація про Українську Повстанську Армію сьогодні вкрай необхідна, автор пропонованої читацькій увазі розвідки на основі відомих йому історичних документів, об'єктивних літературних джерел та розповідей учасників національно-визвольного руху 40—50-их років зробив спробу нeупереджено підійти до висвітлення невідомої широкому загалу сторінки вітчизняної історії.
