Слово автоpу... Короткий рассказ - особый жанр. Со своими правилами и своими законами. Роман терпит шероховатости языка, длинноты, неудачно построенные эпизоды. В коротком рассказе это недопустимо. Каждое слово - на своем месте, и ни одного лишнего. Говорят, рассказ делает концовка. К короткому рассказу это относится втройне. Такие вот суровые ограничения. Не писал я коротких рассказов. А тут решил попробовать. Что получилось - судить вам.
Лучшие романы одного из самых знаменитых писателей-фантастов нашего века. Фейерверк фантазий, каскад приключений! И, может быть, если Вы сумеете разглядеть ? немного философии.
Человека с неизлечимой болезнью замораживают до времени, когда наука сумеет эту болезнь лечить – оживленный и вылеченный либо остается в мире будущего, либо в случае ностальгии по прошлому вновь замораживается до времени, когда изобретут перенос в прошлое – т.е. человек вновь окажется в своем времени, но совершенно здоровым.
Геннадий Прашкевич. Человек большого и многогранного таланта, известный и как поэт, и как переводчик, и как автор детективной, приключенческой и научно-популярной прозы, но прежде всего – один из ведущих мастеров отечественной фантастики. Повести и рассказы сибирского писателя объединяет стремление увидеть необычное в обычном. В книге описаны приключения молодых героев, которые попадают в самые невероятные ситуации.
Іван Антонович Єфремов (1907–1972) — відомий російський радянський письменник і вчений. Людина широких інтересів і величезної енергії, він з 18 років як палеонтолог-любитель бере участь у різних наукових експедиціях (Закавказзя, Середня Азія, Якутія, Східний Сибір, Далекий Схід).В 1935 році екстерном кінчає геолого-розвідувальний факультет Ленінградського гірничого інституту, а ще через п’ять років — у 1940 році — дістає ступінь доктора біологічних наук.1942 року Єфремов написав свої перші науково-фантастичні і пригодницькі новели, які сподобалися О. М. Толстому “правдоподібністю незвичайного”. Відтоді вчений уже не пориває з літературною творчістю.І. А. Єфремов — автор широко відомих повістей “Зоряні кораблі” (1948), “На краю Ойкумени” (1949), “Мандрівка Баурджера” (1953), “Серце змії” (1959), романів “Туманність Андромеди” (1957), “Лезо бритви” (1963), багатьох оповідань та інших творів.Соціально-філософський і науково-фантастичшій роман “Туманність Андромеди” — перша в радянські й літературі спроба намалювати всеосяжну картину життя високорозвиненого комуністичного суспільства. Письменник показує різносторонньо і гармонійно розвинених людей далекого майбутнього, які керуються у своїх думках та діях високою етикою гуманізму.Цей твір перекладено на багато мов світу.Крім роману “Туманність Андромеди”, у книжці вміщено ряд науково-фантастичних та пригодницьких оповідань письменника.
