Село Простоквашино — самое мирное село на земле. Но и в самых мирных сёлах бывают серьёзные неприятности. В Простоквашино появилось привидение. Это событие заинтересовало всех: жителей, журналистов, телевидение. Туристические фирмы заинтересовались ещё и потому, что кот Матроскин начал выводить страусов. Поэтому все северные народы с удовольствием будут приезжать смотреть на африканскую экзотику.
В зверинце зимовала утка в одном бассейне с чайками. Три большие драчливые птицы загоняли её в самый дальний угол, клевали своими, как цветной воск, клювами и, развеселившись, плавали одни.
В основу фантастичних «Пригод барона Мюнхаузена» покладено оповідання справжнього барона Мюнхаузена, який жив у XVIII столітті в Німеччині. Мюнхаузен уславився як дивовижний оповідач, вигадник найнеймовірніших історій. Його іменем нині називають людей, які люблять пофантазувати і приписують собі всякі неймовірні подвиги.
Казка про братів-близнят, які захотіли стати козенятами, щоб бавитися досхочу, і на свою голову зустріли чарівника, який доправив їх у вигляді козенят у свою чарівну країну.
Котька давно мріяв про цікаві пригоди. Але пригоди, які чекали його на базі відпочинку «Бережок», йому й не снилися…Крім повісті, до книжки увійшли ще веселі гостросюжетні оповідання
До книжки відомого українського письменника Всеволода Нестайка увійшли веселі пригодницькі казки «В Країні Сонячних Зайчиків», «Пригоди журавлика», «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя» та «Казка про Жарт-Птицю, про братів-чарівників, про Веселицю Прекрасну та її сестер».
Книжка Андрія Сергійовича Некрасова «Пригоди капітана Врунгеля» — це весела повість про надзвичайні пригоди капітана Врунгеля, його старшого помічника Лома й матроса Фукса, які зробили кругосвітну мандрівку на яхті «Біда». З героями повісті трапляється багато смішних пригод, на їхню долю випало чимало випробувань, але сміливість, винахідливість та знання допомагають їм з честю закінчити похід.Книжка вперше з'явилася в світ у 1932 році й дуже полюбилася дітям. 1957 року вона вийшла другим виданням, на цей раз у значно переробленому вигляді.Українською мовою видається вперше.
«Пригоди Незнайка і його товаришів» — весела повість про казкових коротульок — вченого Знайка, дивакуватого Незнайка, майстрових Шпунтика й Гвинтика та інших цікавих малюків і малючок, про подорож на повітряній кулі й пригоди, яких довелося зазнати мандрівникам.
Хома Олександрович Зубарєв не один рік провів на Далекій Півночі. Про життя народів цього краю і розповідає він у своїй книзі. Герої оповідань — підлітки. Вони полюють на хутрових і морських звірів, ловлять рибу, знищують хижаків.У боротьбі з суворою природою в дітей виховуються мужність, наполегливість в досягненні мети, спритність, кмітливість. Саме ці якості дозволяють врятуватися Чімі, що опинився один на пустельному острові («Кам'яна підкова»), саме завдяки їм не загинув Омкай, якого поранений морж потяг у відкрите море («Пригоди Омкая»).В оповіданнях добре передані риси нового побуту народів Півночі.
Чи чули ви, хто такий Румцайс і чим він знаменитий? Він покарав зажерливого мельника, подарував Манці сонячний перстень, підстрелив крижану пташку, навернув на розум недолугого велетня…Чесний, сміливий, сильний, добрий і веселий Румцайс допомагав слабим та малим, захищав скривджених, карав злих і несправедливих.Повість про Румцайса написав відомий чеський письменник Вацлав Чтвртек, і діти братньої Чехословацької соціалістичної республіки дуже полюбили її.Коли ви познайомитеся з Манкою, Румцайсом та їхнім сином Ціпісеком, ви теж полюбите їх і разом з ними переживете всі їхні пригоди. А цих пригод — аж п'ятдесят чотири…
Любі друзі!Чи чули ви, хто такий Румцайс і чим він знаменитий? Він покарав зажерливого мельника, подарував Манці сонячний перстень, підстрелив крижану пташку, навернув на розум недолугого велетня...Чесний, сміливий, сильний, добрий і веселий Румцайс допомагав слабим та малим, захищав скривджених, карав злих і несправедливих.Повість про Румцайса написав відомий чеський письменник Вацлав Чтвртек, і діти братньої Чехословацької соціалістичної республіки дуже полюбили її.Коли ви познайомитеся з Манкою, Румцайсом та їхнім сином Ціпісеком, ви теж полюбите їх і разом з ними переживете всі їхні пригоди. А цих пригод — аж п'ятдесят чотири...
У чудовій казковій повісті відомого італійського письменника, лауреата Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена Джанні Родарі розповідається про пригоди веселого цибуляного хлопчика Цибуліно та його друзів, які разом захищають скривджених і відновлюють справедливість.На її сторінках ти зустрінеш майстра Виноградинку, кума Гарбуза та інших чесних трудівників, веселих Полуничку, Редисочку, графа Вишеньку, які допомагають Цибуліно подолати злих і жорстоких синьйора Помідора та принца Лимона.
Може, декому видасться дивним, що кіт узявся за літературу, але це цілком зрозуміло. Річ у тім, що котові випадає бути свідком таких моментів у житті людини, які сховані від суспільства — кіт чує розмови, що точаться в родині, бачить, що роблять люди, коли їх ніхто не бачить. Словом, я перебуваю в таких умовах, в яких не може бути жоден письменник, і можу писати про те, що справді бачив і чув, не домислюючи і не вигадуючи, як то змушений робити письменник-людина. Взявся я за перо ще й тому, що деякі вчинки людей дивують мене. Я хотів поділитися з людьми враженнями від їхнього життя, щоб вони поглянули на себе, так би мовити, збоку, бо ж збоку краще видно і достойності, і хиби. На жаль, письменник, який редагував мій рукопис, дещо викреслив з того, що було написано цікавого про людину...Щоб ні в кого не лишилося сумніву, що все це дійсно написав я сам, розповім, як я навчився писати. Не така це вже складна штука. Треба взяти в лапку олівця і вивести першу літеру, потім другу, третю і, коли вийде слово, трохи відступити і таким самим способом написати друге слово, а, закінчивши фразу, поставити крапку. Якщо якесь написане слово мені не подобалось, я злизував його язиком. Для мене це було значно зручніше, ніж перекреслювати. Тому я перейшов на чорнило і ручку, бо злизати чорнила легше, ніж олівець. При писанні багато важить положення хвоста. Ні в якому разі не слід ним махати. Хвіст повинен лежати на столі, це створює необхідний упор для всього тіла. Інакше літери виходять не такі гарні, а інколи бувають просто нерозбірливими. Може, дехто гадає, що мені легше друкувати на машинці, та це не так. Я не зміг навчитися друкувати на машинці. Як тільки я натискував на клавіш, зразу вистрибував важіль з літерою, і, хоч я знав, що це важіль, мені щоразу здавалося, ніби це миша, і я кидався на літеру, хапаючи її кігтями. Від цього псувалася машинка, а також мої стосунки з її господарем, а головне — друкування посувалося страшенно повільно, бо думка уривалась,натхнення зникало, і я довгенько сидів, щоб знову повернувся робочий настрій.Л а п ч е н к о
Счастье и горе — это настолько сложные вещи, что я, в мои семнадцать лет, никак не могу разобраться в них до конца. Если когда-то (сейчас эти дни кажутся мне такими далекими) я была убеждена, что счастье зависит только от себя, то теперь, после всего пережитого, я в этом уже не так твердо уверена....
Все друзья Джули ненавидели Ала и желали его смерти. Но это не значит, что кто-то из них мог убить Ала. Джули хорошо знала своих друзей. Она была уверена в их невиновности… Пока один из них не признался в убийстве… Джули и ее друзья пообещали хранить эту тайну. В конце концов, они знали, что он больше никогда никого не убьет. Или они ошибались?..
АннотацияВ маленький городок Уилтер-Фоллс часто приезжают туристы: здесь находится Дом-на-Холме, в котором, по слухам, водится Призрак без Головы. Стефани и ее друг Дуан, увлеченные страшными легендами об обитателях дома, решили разгадать его тайну.
Началось все с того, что Женька остался один на острове посреди озера, куда они с папой отправились порыбачить. Когда над водой сгустилась кромешная тьма, Женьке стало не по себе. Вот тут-то и закрутилась вся эта удивительная, загадочная и страшная колдовская круговерть. Под жуткий волчий вой над погасшим костром вспыхивает гигантский столб ярко-зеленого пламени, превращается в зловещий туман и, наконец… принимает очертания женщины в старинной одежде! И говорит она Женьке таковы слова…
